брязкало

брязкало: -а, с.

1) Брязкуча дитяча іграшка. || Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). || Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. || Брязкуча прикраса.

2) перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою.

3) зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

брязкало — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
брязкальце — я, с. Зменш. до брязкало 1), 2) … Український тлумачний словник
брязкотало — а, с. Те саме, що брязкало … Український тлумачний словник
тарахкало — а, с., розм. Те саме, що брязкало … Український тлумачний словник
базіка — зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), базікало, брязкало, патякало, талатай(ко), талалай(ко), торохкало, торохтій, просторіка, шарманка, балакун, балагур, белькотун, баляндрасник, пустомеля, пустомолот, пустобрех, дурноляп … Словник синонімів української мови
бренчадло — ла, с. Рс. Брязкало, брязкальце … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике