брязкало

брязкало
-а, с.
1) Брязкуча дитяча іграшка. || Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). || Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. || Брязкуча прикраса.
2) перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою.
3) зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "брязкало" в других словарях:

  • брязкало — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • брязкальце — я, с. Зменш. до брязкало 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • брязкотало — а, с. Те саме, що брязкало …   Український тлумачний словник

  • тарахкало — а, с., розм. Те саме, що брязкало …   Український тлумачний словник

  • базіка — зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), базікало, брязкало, патякало, талатай(ко), талалай(ко), торохкало, торохтій, просторіка, шарманка, балакун, балагур, белькотун, баляндрасник, пустомеля, пустомолот, пустобрех, дурноляп …   Словник синонімів української мови

  • бренчадло — ла, с. Рс. Брязкало, брязкальце …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»